Проблема громадянина-патріота давня, як світ. Вона постала перед людством тоді, коли виникла перша держава.
Завдання патріотичного виховання
· Формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому,сім'ї, дитячого садка, міста).
· Почуття власної гідності як представників свого народу.
· Виховання любові, поваги до своїх національних особливостей.
· Формування духовно-моральних взаємин.
· Формування любові до культурного спадку свого народу.
· Толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей.
Принципи патріотичного виховання
-
Принцип природовідповідності виховання
означає врахування багатогранної і цілісної природи людини, вікових та індивідуальних особливостей дітей, їх анатомічних, фізіологічних, психологічних, національних і регіональних особливостей.
-
Принцип культуро відповідності
-
передбачає виховання як культуротворчий процес, спрямований на формування базової культури особистості, базуючись на набутому морально-етичному досвіді людства.
-
Принцип етнізації виховного процесу
означає наповнення виховання національним змістом, спрямованим на формування самосвідомості громадянина.
-
Принцип гуманізму
означає сприйняття особистості вихованця як вищої соціальної цінності, визнання його права на свободу, розвиток здібностей і виявлення індивідуальності, створення умов для формування кращих якостей та здібностей дитини, джерел її життєвих сил (в центрі уваги перебуває дитина з її потребами, запитами, можливостями і здібностями); повага до особистості дитини, розуміння її запитів, інтересів, гідності, довір'я до неї; виховання гуманної особистості, щирої, людяної, доброзичливої, милосердної.
-
Принцип демократизму
передбачає, що учасники виховного процесу виступають рівноправними партнерами у процесі спілкування, беруть до уваги точку зору один одного, визнають право на її відмінність від власної, узгоджують свої позиції.
-
Принцип інтегративності
передбачає єдність педагогічних вимог навчального закладу, сім'ї і громадськості. Організація родинного виховання та освіти як важливої ланки виховного процесу і забезпечення педагогічного всеобучення батьків. Здійснення гуманних, стійких і єдиних вимог до дітей з боку різних соціальних інститутів, посилення педагогічного впливу на них, підвищення спільними зусиллями ефективності виховного процесу.
-
Принцип безперервності
виховання означає забезпечення цілісності і наступності у вихованні, перетворення його у процес, що триває впродовж усього життя людини. Нероздільність навчання і виховання, що полягає в їх органічному поєднанні, підпорядкуванні змісту навчання і виховання формування цілісної та всебічно розвиненої особистості.
Основні напрями патріотичного виховання
- Формування знань про історію держави, державні символи.
- Ознайомлення з традиціями і культурою свого народу.
- Формування уявлень про сім’ю, родину, рід і родовід.
- Формування знань про людство.
- Краєзнавство.
Правила Українського вихованця
-
Будь свідомим громадянином України, пишайся тим, що ти -українець.
-
Поважай і люби свій народ, свою землю, свою історію і культуру.
-
Дорожи честю української символіки, знай Гімн України і достойно його виконуй.
-
Шануй пам'ять своїх предків і тих, хто впав у боротьбі за волю України.
-
Люби своїх братів, сестер, поважай старших.
-
Підтриму українські звичаї і традиції своєю участю у них.
-
Виховуй себе ввічливим, культурним, грамотним і сильним.
-
Гідно поводься у громадських місцях, на вулиці, не забувай, що ти - представник української нації.
-
Поважай культуру, звичаї і мову інших народів.
-
Будь впевнений: мати і Україна - то найсвятіші слова.
Зміст освітньо-виховної діяльності з дітьми
Базовий компонент дошкільної освіти як державний стандарт визначає ознайомлення дітей з поняттями «держава»; «народ»; «людство», з правами та обов'язками громадян України.
Згідно з Концепцією дошкільного виховання, програмою передбачено розвиток у дітей національної культури, що є внеском у загальнолюдські надбання демократичності, гуманізму, совісті, честі, гідності, громадянськості; виховання дітей на історичному минулому, що формує у них патріотизм та інтернаціоналізм.
Дитина старшого дошкільного віку може і повинна знати, як називається країна, у якій вона живе, її головне місто, столицю, своє рідне місто чи село, які в ньому є найголовніші визначні місця, якою є природа рідного краю та країни, де дитина живе, які люди за національністю, за особистими якостями населяють її країну, чим вони прославили рідну країну і весь світ, що являє собою мистецтво, традиції, звичаї її країни, любити, знати й поважати рідну мову
Досягти якісного рівня патріотичного виховання дошкільників не можна без урахування специфіки окремих регіонів, їх національних особливостей.
Важливим аспектом патріотичного виховання є залучення до народознавства — вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу.
Дошкільників ознайомлюють з культурними і матеріальними цінностями родини і народу, пояснюють зв'язок людини з минулими і майбутніми поколіннями, виховують розуміння смислу життя, інтерес до родинних і народних традицій.
Значну роль у вихованні дітей відіграють народні традиції — досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління (шанувати старших, піклуватися про дітей, відзначати пам'ятні дати тощо). З традиціями взаємопов'язані народні звичаї — усталені правила поведінки; те, що стало звичним, визнаним, необхідним; форма виявлення народної традиції (як впитися, як ходити на гостину та ін.).
Сьогоденна ситуація мовленнєвого середовища в дошкільному закладі не ідеальна. Тому потрібно створити відповідне розвивальне середовище для підвищення інтересу дітей до життя українського народу, до його історії та культури, до природи України шляхом активізації художньо-мовленнєвої діяльності, як у повсякденному житті, так і спеціальних заняттях залучати дітей до рідної мови, ознайомлювати їх з народними традиціями, виховувати до них повагу.
Засвоєння патріотичних цінностей і норм є тривалим процесом Вони не закладені у генах, не є природною якістю, а формуються цілеспрямовано, системно, із використанням певних принципів та методів діяльності з молодим поколінням.